Вище професійне училище №11 м.Вінниці
Вище професійне училище №11
м.Вінниці
Вище професійне училище №11 м.Вінниці

Відкрий серце дітям!

Фото

Родина – яке близьке та зрозуміле для нас слово. Ми з дитинства відчуваємо материнську ніжність та тепло, батьківську допомогу та мудре слово. Та є діти,які недобровільно позбавлені цього почуття. І хто виріс у рідній сім’ї, тому важко уявити, що відчуває маленька дитина, яка залишилася без батьків. Вони позбавлені любові та піклування та один на один постають перед життєвими труднощами.

Проблема дитячого сирітства з кожним днем стає більш актуальною і болючішою темою для нашого суспільства.

 В Україні щорічно збільшується кількість дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Але всі ці діти мають право проживати в повноцінній родині, мати маму та батька, відчувати піклування й турботу, любов, сімейний затишок та родинне тепло.

Сьогодні десятки тисяч дітей в Україні виховуються в інтернатах. Більшість людей досі вважає це прийнятним, оскільки сироти ростуть “не на вулиці”.

Так Немирівський навчально-реабілітаційний центр Вінницької обласної Ради піклується про дітей позбавлених батьківського піклування . Саме в цей інтернат попали у віці 5-ти років після смерті батька дві гарненькі дівчинки –Наталочка (29.11.1997 р.н) та Юлечка (24.10.1998 р.н). Мама дівчаток зловживала алкоголем і була позбавлена батьківських прав. В родині було ще восьмеро старших дітей.

Найменших -Наталочку та Юлечку після закінчення 9 –ти класів привіз вихователь Немирівського навчально-реабілітаційного центру з документами у вище професійне училище №11 влітку 2014 року. В приймальній комісії з розумінням поставились до дівчаток, надали їм гуртожиток і вже з першого вересня вони були зараховані в училище по спеціальності: секретар керівника, адміністратор.

Майстром виробничого навчання і за сумісництвом «другою мамою» для дівчат стала Польгуль Ольга Анатоліївна, яка всі три роки навчання займалась вихованням дівчаток, формуванням у дівчаток практичних навичок, спрямованих на адаптацію її до самостійного життя, зокрема щодо вирішення побутових питань, розпорядження власним майном та коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг; одним словом -готувала до дорослого життя.

Єдиний шанс, який дається випускникові дитбудинку, – це шанс на диво. Адже, з інтернатів у доросле життя сироти виходять, як у космос. Подальша їх доля гранично зрозуміло викладена мовою прокурорської статистики. Але це не стосувалось Наташі та Юлі Громадських, які стали ученицями вищого професійного училища №11.

Фото

Офіційним опікуном над дівчатками став директор училища – Бевх Михайло Григорович. Всі три роки навчання він цікавився їхнім життям, навчанням, дозвіллям. Дівчата за допомогою благодійного фонду , що знаходиться в Києві щороку їздили в Італію на оздоровлення в одну родину. Там також на них чекали і піклувались протягом відпочинку.

Всім відома істина – яке покоління підростає сьогодні – таке майбутнє нашої держави! Зрозуміло, що тільки сім’я здатна забезпечити задоволення основних потреб дитини, надавати стимули для її подальшого розвитку, створювати стабільну атмосферу.

Але що ж робити, якщо не існує можливості для дитини жити з рідними батьками або дитина в силу тих чи інших обставин залишилося сиротою? Однією з альтернатив виступає наставник – повнолітня дієздатна особа, яка здійснює діяльність з надання дитині, яка проживає і навчається у закладі і є ця дитина позбавлена батьківського піклування, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя.

Саме таким наставником для Громадської Юлі та Громадської Наташі з 01.09.2014 по 01.07.2017 став директор вищого професійного училища №11 міста Вінниці – Бевх Михайло Григорович.

Під час здійснення діяльності з організації опікунства та наставництва на основі відповідних договорів Михайло Григорович відразу ж подивився на три роки вперед. А що буде з дівчатками після закінчення училища? Так, вони отримають відповідну фахову освіту, знайдуть роботу. Але жити їм не буде де. Батько помер, коли вони були маленькі, мати померла, коли вони тільки поступили в училище, брати і сестри вже дорослі і створили свої сім`ї.

Отож, вперше на Вінниччині запрацював проект, який захищає права дітей-сиріт. Долучився до впровадження і реалізації цього проекту директор вищого професійного училища №11 міста Вінниці – Бевх М.Г. Учениці Громадська Юлія та Громадська Наталія були поставлені на квартирний облік у міській раді міста.

Збігли три роки навчання в училищі. Після закінчення училища Наташа і Юля поступили на філологічний факультет Вінницького державного педагогічного університету. Стали студентками . І ось радісна новина - в міській раді підійшла черга отримувати своє, окреме, особисте житло! Урочистості відбулися на початку лютого 2018 року. Дівчата отримали двокімнатну квартиру по вулиці Героя Небесної Сотні – Максима Шимка.

Традиційно символічну стрічку на вхідчини в нову оселю перерізав саме той, хто доклав чимало зусиль і клопотань щоб це свято наступило - директор ВПУ№11 м. Вінниці Бевх Михайло Григорович.